Особливості трудової діяльності дошкільників

Швидкий темп життя сучасної сім’ї негативно позначився на трудовій діяльності дітей. Батьки постійно поспішають, не бажають чекати поки дитина сама вмиється, вдягнеться, застелить ліжко, розчеше волосся, застібне ґудзики чи зашнурує черевики. Звичайно дорослий все зробить швидше, але…чого тоді варті розмови про несамостійність дитини. Дорослі мають стимулювати ане стримувати самостійність на етапі дошкільного дитинства, особливо щодо самообслуговування, підтримувати зусилля і надавати позитивну оцінку результатам ціого виду праці малюка.  Негативне ставлення дитини дошкільного віку до праці із самообслуговування- результат педагогічних помилок дорослих.

Уже в дошкільному віці діти намагаються наслідувати працю дорослих. Слід допомогти їм усвідомити, що процес має певну послідовність операцій, потребує відповідних старань і вмінь. З часом діти починають розуміти, що перед тим, як приступити до праці, треба знати її мету, уявити її процес і результат, підібрати необхідні засоби (речі, комплекс речей, якими людина діє на предмети праці) і предмети пра­ці (сировина, матеріали тощо), здійснювати цілеспрямова­ні трудові дії, взаємодіяти з іншими людьми.

     Спершу діти мають опанувати прості трудові уміння (розстібати і застібати ґудзики, розставляти хлібниці на столи, поливати рослини), а згодом — цілісні трудові процеси (накрити стіл до сніданку чи обіду, випрасувати бі­лизну ляльки, прибрати в куточку природи тощо). Оволодіння трудовими навичками розширює можливості дітей щодо участі у простих трудових процесах вдома, дитячому садку, виховує самостійність, ініціативу, впевненість у своїх силах.

     Постійна участь у різних видах праці формує вміння і звичку працювати регулярно, переборювати труднощі, виховує організованість, самостійність, вольові якості особистості.

     Організовуючи трудову діяльність дітей дошкільного віку, педагог має бути особливо уважним до їх індивідуальних особливостей, сприяти виробленню індивідуального стилю трудової діяльності, оволодінню своєрідними прийомами роботи. Це забезпечить максимальне використання цінних особливостей характерів дітей, їх ставлення до праці, компенсує те, що перешкоджає успіху в роботі.